Зараз за вікном вже справжня весна і зовсім не лінь виходити на вулицю, бо цілими днями світить сонечко. Я ж не витримавши дуже довгої зими, вирішала шукати, де вона сховалась. І так, завдяки Cергій Альпініст потрапила у казкову пустелю та не менш чудову піщану косу.
Олешківська пустеля
Щоб дістатись до пустелі треба сісти в автобус із Херсону до Олешок, ще декілька кілометрів пройти пішки і Ви у другому за розмірами піщаному масиві в Європі (так каже Вікіпедія).
Похід пустелею
Нам пощастило із погодою, бо пісок був підмерзлий, тому ноги не загрузали у піску, крім того було не жарко. Думаю, влітку прогулянка пустелею буде не настільки приємна.
Ще один краєвид
Я, якщо чесно, не думала побачити справжню пустелю. Чогось мені здавалось, що це лише перебільшення, але коли проходиш не один кілометр і навколо лише тиша і пісок, таки віриш, що ти в пустелі. В українській пустелі.
Нашa пустельна dream team
Загалом, пустелею можна йти цілий день. А в літній час, мабуть, можна ще й каву на піску варити. Далі за маршрутом, ми мали дістатись Кінбурської коси.
Шукали такі краєвиди
До коси треба їхати від м. Гола пристань, до с. Геройське…а там або ніжками, або винаймати позашляховик. Звичайною машиною, туди скоріше за все, не доїдеш.
Вхід на півострів
Кінбурською коса називається, бо раніше там була розташована турецька фортеця Кінбурн, побудована ще в XV ст., яка згодом була зруйнована російськими військами.
В пошуках правильного шляху
А с. Геройське, від якого починається шлях на косу, мало назву Прогноївськ і було запорозьким козацьким містечком, де козаки видобували сіль. А з 1790 по 1792 було слободою Кінбурської паланки чорноморського козацького війська.
Кінбурська коса в середині весни
Крім того, там народився Матвій Капуста, власник солепромислів із давнього козацького роду, якого у 1920 році було заарештовано, катовано й вивезено в невідомому напрямку. Це все можна дізнатись з Вікіпедії, у самому ж Геройському і на косі, можна знайти лише численні пам’ятники Суворову.
А ще на косі багато мушель
Півострів дуже цікавий, бо з однієї сторони – лиман, а з іншої – море. Можна влаштувати одну ночівлю біля лиману, а іншу біля моря.
Ночівля біля лиману
В теплий період, на косі можна багато-багато гуляти і купатись. Ми ж в кінці березня, скупались лише раз. Зате зробити цілу купу веселих фото 🙂
Зелене фото
Червоне фото
Синє фото, яке нагадує, що варто носити сміття з собою 🙂
І куди ж без романтичного фото?
Цей маршрут мене просто підкорив, бо у весняний період він майже безлюдний, ландшафти і картинка перед очима постійно змінюється: пустеля, ліси, болота, лиман, море.
Красі немає меж
Хочеться повернутись в ці місця не один раз, бо саме такі місця роблять щасливими та вільними.
Вечір хорошого дня
P.S. А ще ходіть в походи з чудовими людьми 🙂
Крім того, читайте інші цікаві статті про подорожі, а ще підписуйтесь на Vombatravel
Творча відпустка. Що робити, коли нічого не хочеться
Львів. Де побувати за декілька днів: чудові панорами, загадки і легенди храмів, підземель та музеїв
5 місць в Індії, які варто відвідати
5 речей, які варто зробити в Туреччині