Україна – vombatravel

Львів. Де побувати за декілька днів: чудові панорами, загадки і легенди храмів, підземель та музеїв

Я вже більше як пів року збираюсь написати дуже інформативнпй пост про Львів з назвами місць і адресами, без ліричних відступів про те, що у Львові треба дихати випарами кави і спостерігти за котами на вузеньких вуличках. Про Львів в мене вже було декілька постів, перший 7 речей, які варто зробити у Львові я написала ще до того, я пожила у Львові, наступний Львів новорічний не несе жодного інформаційного навантаження, ще один Львів. Кава, вино, книги і подарунки. Здаю улюблені точки не зовсім туристичний, скоріше він буде корисний людям, які там живуть. І от, пишу зараз про частину моїх улюбленіих точок, які Ви можете відвідати, якщо приїхали до міста вперше.

1. Ратуша

Найкраще прямо з потяга з кавою в руках припхатись раненько на Ратушу і з висоти пташиного польоту роздивитись місто. Це стане хорошим початком знайомства зі Львовом. Важливо підійматись в хорошу погоду, щоб не було затягнуте хмарами.

Вхідний квиток – коштує 15 гривень, піднятись можна з 9:00 до 21:00 години, в зимовий період до 18:00.

Ще важлива інформація, ліворуч від головного входу (зі сторони фонтану Нептуна) є інфоцентр для туристів, там можна взяти безкоштовну карту центру міста і роздруківку подій на тиждень чи вихідні.

Графік роботи: з 9:00 до 20:00 (в зимовий період графік варто уточнити).

%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f-img_0713 — Зимова Ратуша

2. Церкви та собори

Цей пункт пропускати не варто, бо церкви і собори у Львові – це не просто архітектура, а ще й невід’ємна частина культури і життя міста. Крім того, що більшість жителів в неділю ходить до церкви, можна потрапити на альтернативні заходи. В перший місяць життя у Львові я потрапила на концерт електронної музики у Домініканський собор. Це було просто неймовірне відчуття.

Обов’язкові для відвідування на мою думку:

1) Вірменська церква (вул. Вірменська 7-13) з дуже цікавими розписами на стінах;

2) Домініканський собор (пл. Музейна, 1);

3) Неоготичний Костел святих Ольги та Єлизавети (по дорозі від вокзалу до центру, пл. Кропивницького, 1), до слова, на нього можна піднятись, про це я писала тут: 7 речей, які варто зробити у Львові

А загалом, у Львові просто неймовірна кількість церков і храмів і всі вони варті уваги :

1) Храм святого Андрія (костел і монастир бернандинів) (пл. Соборна 3А)

2) Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11)

3) Латинський кафедральний собор (пл. Кафедральна, 1)

4) Собор святого Юра (пл. Святого Юра, 5)

5) Успенська церква (вул. Підвальна, 9)

3. Шевченківський Гай

На це місце можна витратити пів дня, а то і цілий день. Це музей народної архітектури і побуту під відкритим небом, в якому зібрані хати, церкви, побутовий крам різних регіонів Україні і різних епох. Місце, в якому розташований музей, теж дуже наздвичайне: пагорби, вузенькі стежки. Якось я цілий день вешталась музеєм і всеодно не пройшла його весь. Часто на території музею проводять фестивалі і ярмарки, тому перевіряйте оголошення перед тим, як відвідати Львів.

Графік роботи з 9:00 до 18:00, варто знати, що у вівторок і середу садиби зачинені, тому йти варто у інші дні. Вартість квитка 30 гривень. Адреса: Чернеча Гора, 1.

4. Музеї

Музеї, їх десятки. За шість місяців життя у Львові я намагалась обійти хоча б якусь частинку, тут жив Франко, Грушевський, тут є музеї чого завгодно, просто зайдіть СЮДИ і виберіть, що вам до душі. Я виділю три місця, які мені найбільше були до душі.

1) Кав’ярня – музей фототехніки “Фіксаж”

Я, як людина, яка своє життя без фотоапарата не уявляє, просто обжнюю це місце. Тут сотні фотоапаратів і чудова кава. От просто ідеальне місце для мандрівників одинаків і романтичних пар. Дуже рекомендую. А ще тут дуже часто показуть фільми, тому якщо ви приїхали до Львова, а там, як завжди дощ, у вас промокли ноги і змерзли як пси, то йдіть дивитись фільм і пити каву у компанії сотень раритетних фотоапаратів.

Адреса: вул. Князя Романа, 9

Графік роботи: з 10:00 до 22:00

2) Музей історії релігій

Знову ж таки, моє особисте зацікавлення релігіями світу. Музей цікавий, багато цікавих експозицій. Плюс музей знаходиться в церкві, раніше тут був музей атеїзму. Ще тут часто проводять концерти класичної музики, бо є орган. А ще можна піти на дуже круту екскурсію в підземелля, тому раджу це місце.

Адреса: пл. Музейна,1

Графік роботи з 10:00 до 18:00

3) Музей Іоана Пінзеля

Це, мабуть, найзагадковіший для мене музей. Колись, я супроводжувала німкеню, яка їхала в Україну спеціально для того, аби подивитись на роботи Пінзеля. Вона розказувала, що якось в Парижі побачила декілька його робіть і протягом довгих років мріяла потрапити в Україну. Мене це вразило, довгий час музей був на реконструкції і мені не вдавалось в нього потрапити. Потрапила одного зимого дня, коли всередині була тільки тиша, я і неймовірні скульптури із дерева. Музей теж знаходиться в церкві, тому емоції від скульптур дуже сильні.

Адреса: пл. Митна, 2

Графік роботи: середа – субота з 11:00 до 18:00, неділя – вівторок з 12:00 до 18:00, вихідний: понеділок.

5. Незвичні місця таємниць та легенд

І трохи містики додасть похід у місця з дивною, казковою атмосферою.

1) Будинок вчених

Тут було і казино і Рада вчених і ще купа всього, все це вам розкажуть там. Головне, що є в цьому місці: неймовірна енергетика дерева, чудовий інтер’єр і відчуття казки, магії, містики.

Адреса: вул. Листопадового чину, 6 (акуальну наразі ціну квитка і графік роботи не вдалось знайти)

2) “Дім легенд”

Кав’ярня, харчевня, паб, оглядовий майданчик чи магазин сувенірів, кожен обирає для себе сам. Але в цьому домі точно-точно є щось магічне. Підніміться на дах. Там треба закинути монетку в капелюх сажотруса, щоб вам пощастило і було щастя. Ми з другом проводили купу часу у зимові вечори, аби докинути монетку. І наші старання були винагороджені щасливими моментами.

Адреса: вул. Староєврейська, 48

Графік роботи з 10:00 до 2:00

Львів має багато містичних закутків, вуличок і провулків. Буду розказувати про це місто ще і ще. Подорожуйте, любіть один одного і добра всім!

Ще трохи цікавенького тут:

Чернівці. Фантастичний університет, вуличні собаки та Ольга Кобилянська

Топ 5 місць в Стамбулі Топ 5 місць в Стамбулі

10 причин відвідати Боснію і Герцеговину

Про проект #в_Сумах_не_сумно і про те, чому варто подорожувати Україною

Один день в Києві. Пляжі, мистецтво і заходи сонця

Море. Час їхати до моря

Колись я писала пост про Одеса без моря, а сьогодні напишу просто про море. Я не люблю море в сезон, бо море – це не пляж. Море – це навіть не сонце. Море – це те, що рятує тебе в часи душевного смутку. До моря хочеться їхати, для того аби мовчати і дихати солоним повітрям. Збирати каміння на пустих пляжах і слухати крики чайок. Ось воно моє море.

Буває море зимою. Це взагалі щось неймовірне, як з казки про снігову королеву. Таким був мій перший день 2015 року.

А ще буває інше море, яке пасує в період великих життєвих змін. Море перед бурею.

Стаються, також неймовірні світанки на морі. Світанки, які важливо зустрічати наодинці.

Бувають моря, до яких їдеш сховатись від нестерпної, холодної і темної зими.

Або втікаєш від людей, ставиш намет на березі Егейського моря і дивишся в далечінь.

І важливо, рано чи пізно, приїхати на океан. І вже назавжди загубитись в ньому і ніколи про нього не забувати.

Не лякайтесь самотності, їдьте до моря. Слухайте його, говоріть з ним і воно підкаже вам правильний шлях.

Про магію океану можна прочитати ТУТ

Про життя біля Егейського моря ТУТ

Про втечу від зими ТУТ

Ще надихайтесь іншими постами:

Один день в Каїрі

10 причин відвідати Боснію і Герцеговину

5 речей, які варто зробити в Сараєво

Будинок парламенту в Берліні

Мистецьке село Ворпсведе

Умань – місто, де тебе чекають. Вино, царство Аїда, парк “Софіївка”

І так, я вже трохи розказала про Прогулянку містом Умань і про те, що мене вразило, продовжу історію про це чудове місто. Отже, у списку моїх справ на 2017 рік був пункт про винну дегустацію у підвалі. Чого ж ця дегустація в Умані? Бо там роблять відмінне вино. Але все по порядку. Уманський національний університет садівництва має таку чудову кафедру технолоії зберігання і переробки плодів та овочів, в тому числі роблять шикарне плодове вино.

Коли професор університету говорить тобі, що кожного дня можна пити по 150 мл вина, для того щоб організм наситився вітаміном С, не варто не вірити. Особливо мені сподобалась фраза про те, що ці 150 мл можна розділіти на три прийоми і пити зранку, в обід, і ввечері по 50 мл напою. Але пити варто тільки якісне вино, при виробниццтві яких не використовується етиловий спирт.

Дегустацію проводить Токар Анастасія Юхимівна – професор кафедри технолоії зберігання і переробки плодів та овочів Уманського національного університету садівництва

Ну а далі все як в тумані…смородинове вино, яблучне, суничне та ще 11 видів чудового вина, яке треба оцінити за декількома категоріями: прозорість, смак, аромат, загальна оцінка тощо. Це було дуже цікаво, смачно і п’яно. Після дегустації, я зрозуміла, що Умань – це місто, де тебе не просто чекають, а ще й наливають!

18157091_1332039753548640_2638721758943229600_n — “Робоча” таблиця винної дегустації

А після винного підвалу, можна спуститись у царство Аїда. Таку прогулянку можна влаштувати у парку “Софіївка”. В Нижньому ставі Софіївки, дно якого вирубано в гранітній скелі є тунель, він ніби то утворений водами річок, які на думку греків текли в підземному царстві Аїда: Стікс (річка мертвих), Мнемосіна (річка пам’яті), Ахеронт (річка провідна в царство мертвих з царства живих), Кокіти (річка плачу), Літа (річка забуття), Флегетон (вогненна річка вбивць). На човні тебе везуть по темному і довгому шляху і лише час від часу видно світло.

Не знаю чи то я перечиталась грецької міфології в університеті, чи то 11 видів вина подіяли, але мене ця підземна прогулянка вразила. Екскурсовод читала вірші про те, як проходить час, про те, що нічого не вічне. Про те, що треба відпустити все і рухатись далі, це було незабутньо. Це не просто екскурсія, а медитація, переосмислення себе і життєвих цілей.

І молодість проходить, і зрілість…проходить все

Повернувшись із царства мертвих, можна прогулятись парком, про нього можна розказувати от просто дуже і дуже багато. Але я не буду цьго робити, бо ви обов’язково маєте відвідати цей парк і побачити все своїми очима. Дуже і дуже раджу гіда Галину Никитюк.

Цей парк є подарунком Софії Потоцькій на День Народження, гуляючи парком серед статуй, водоспадів, гротів і неймовірної краси природи відчуваєш з якою любов’ю все тут було зроблено що і досі радує людей. В парку хочеться валятись на траві і дивитись в небо, тому запланйте трохи більше часу там.

А після такого насиченого дня, можна відправитись у ресторан – музей “Українське село”, він розташований на трасі в сторону Києва, в селі Сичівка. Власник розказав, що відкриття такого ресторану було його заповітною мрією і до його відкриття він подорожував селами України, щоб відтворити атмосферу української хати. І це в нього вдалось!

Крім смачних традиційних страв, чудовим розташування ресторану. Біля нього розкинулось величезне поле, після мегалопісів і шуму міст – дихати чистим повітрям в полі і просто бігти по нього – неймовірне щастя!

Всім ражду їхати в Умань і відкривати нові горизонти. А ще трохи згодом розкажу вам про те, як ліпити глечики, як жили трипільці і чому музеї – це дуже круто. Першу частину про Умань можна прочитати ТУТ, крім того читайте про інші країни тут:

Як здійснити свої мрії і почати подорожувати?

Подорож Індією. Все, що треба знати: де жити, куди їхати і скільки це коштує

5 речей, які варто зробити в Туреччині

Де жити в подорожах?

10 причин відвідати Боснію і Герцеговину

Умань – місто, де тебе чекають. Старовинна архітектура, хасиди і підземелля

Хто чекає тебе в Умані, чи скоріше що? Про це місто я знала не багато, чула про Софіїївку, чула про хасидів. Яким є саме місто і його жителі, я не знала. Тепер буду всім радити їхати в це чудове місто, і у мене на це дуже багато причин.

В Умані красиво, тихо, смачно, цікаво і місто ДИВУЄ, закохує в себе і не відпускає. Перше враження про місто склалось, коли у кав’ярні біля автовокзалу, я запитала як мені дістатись готелю і люди з черги так розпереживались, що я загублюсь і запропонували мені підвезти мене. Перехожі радо зустрічають туристів і підказують дорогу. До міста зручно добиратись з Вінниці і Києва (кожні декілька годин ходять автобуси і маршрутки, ціна на рівні 100 гривень). Отож, з чого почати знайомство з містом?

Почати знайомство з містом варто саме з його центру, з затишних і дуже тихих вуличок. Тут можна пити каву і дивитись на небо, після великих міст, одразу відчуваєш релакс, спокій і щастя. Варто піти на екскурсію, хоч я і не дуже люблю екскурсії, в Умані це того дуже і дуже варте! Бо коли з містом тебе знайомить людина, яка знає про нього все і трохи більше, то в місто не можливо не закохатись.

На екскурсії можна дізнатись дуже багато цікавезного про Умань, місто відвідував Адольф Гітлер, Іван Карпенко – Карий відкрив тут театр, а тутешній коледж – це дипломна робота архітектора Владислава Городоцького. Про Умань, також писав Тарас Шевченко у поемі “Гайдамаки”. Загалом, місто – це дійсно відкриття. Воно ще не розкручене і тут мало туристів. Почуваєш себе першовідкривачем.

А з балкону цього будинку виступав Гітлер

Крім того, в місті достатньо багато архітектурних пам’яток. В центрі міста є чудова картинна галерея, яка одночасно є діючим собором.

Поряд із старовинними будинками нагадують про недавнє минуле пам’ятники радянських часів і таблички вулиць, які активно переіменовують.

І от ти звикаєш до тихих вуличок, цікавих історій і не думаєш, що там за рогом тебе може щось сильно вразити. Абсолютно неочікувано ти потрапляєш в… Ізраїль.

Ну от ніби звичайна радянська вуличка, але вивіски на івриті, ціни не українські та й на вулицях ходять хасиди. Це дуже дивно, цікаво, незвично. А все чому. Тут розташована могила засновника брацлавського хасидизму – Раббі Нахмана. Саме тому, круглий рік сюди їдуть паломники з усього світу. Вони вірять, що перебування на його могилі, допоможе їм очиститись від гріхів. Особисто я дуже люблю такі місця, бо люблю коли люди в щось дійсно свято вірять. На могилу можуть прийти всі, жінки і чоловіки в окремих залах. Атмосфера дуже специфічна, хтось плаче, хтось молиться. Я була дуже вражена.

Тут можна лишати записки, з проханнями та побажаннями

Крім того, тут є величезна синагога, магазини з релігійною атрибутикою і взагалі район дуже цікавий. Мабуть тим, що зовсім неочікувано потрапляєш в інший пласт культури, інше мовне середовище, іншу релігію.

Повернувшись до центру міста, можна спуститись в підземелля Василіанського монастиря, де на вас буде чекати неймовірна енергетика підземелля, давні легенди і харизматичний екскурсовод. Це скоріше, навіть, не екскурсія, а маленьке театралізоване дійство одного актора. Дуже і дуже рекомендую!

Таким цікавим і насиченим може бути один день в Умані, а трохи згодом я розкажу про те, як стати сомельє в Умані, чому кожного дня можна пити по 150мл вина, як визначають чи були хати трипільців двповерховими, чому уманський музей пробудив мою таємну любов до зброї і багато всього цікавого. Плануйте мандрівку в Умань – це буде незабутньо. І я все більше і більше переконуюсь в тому, що в Україні є ще безліч місць, які вражають, дивують і чекають на нас!

Продовження моъх пригод в Умані, тут: Умань – місто, де тебе чекають. Вино, царство Аїда, парк “Софіївка”

Читайте також:

Чернівці. Фантастичний університет, вуличні собаки та Ольга Кобилянська

Замки Львівщини

Найкращий зоопарк в Україні

Сумую за Сумами

5 причин відвідати Грузію

Топ 10 міст за версією vombatravel

Чернівці. Фантастичний університет, вуличні собаки та Ольга Кобилянська

В Чернівцях я жила більше шести років. Це були насичені навчанням, людьми і роботою роки. Але пост про місто, в якому ти живеш, написати найважче, тому пишу його зараз, коли вже живу у Львові. За один раз не розкажеш про цікаві місця, тому час від часу буду описувати цікаві маршрути. Загалом, в туристичному плані, Чернівці мені здаються найцікавішим містом в Україні. Тут змішано багато культур, мов, традицій, тому досліджувати місто можна роками і не засумувати (перевірено). Отож, найбільше, я сумую за Університетом, хоч там вчилась і працювала. І це просто номер один у списку відвідування місць у місті (вул. Коцюбинського, 2). Дістатись туди дуже просто від Центральної площі по вулиці Університетській.

Раніше, в цій шикарній будівлі була Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, а сьогодні тут вчаться студенти. Всю атмосферу місця передає історія про те, як моя мама шукала мій факультет і опинилась… в церкві, поряд з теологічним факультетом. А загалом, зараз на території Резиденції постійно є три складові: студенти, туристи та весілля (фотографуються, вінчаються). Багато писати не буду, Вам треба там побувати, а блукати і розглядати деталі можна теж роками і постійно знаходити щось нове. Обов’язково загляньте у парк за університетом і по можливості не видавайте в собі туриста, спробуйте пройти як студент, інакше доведеться ходити по території лише з екскурсією.

Далі пройдемось до Театральної площі. На Театральній, як не дивно знаходить театр, цікаво, що абсолютно ідентичний театр є у німецькому місті Фюрт. Перед театром встановлений пам’ятник Ользі Кобилянській, яка прожила в місті все життя.

Окремими пунктом можна виділити неперевершених чернівецьких собак, які створюють атмосферу міста. Вони дуже милі і дружелюбні.

Загалом, постать Ольги Кобилянської дуже важлива для Чернівців, в місті є навіть її музей, до якого рідко доходять туристи. Він знаходиться за адресою вулиця Димитрова, 5. Від вулиці Кобилянської – 5 хвилин ходу, але без допомоги карти, музей знайти складно. Біля музею є шикарний дворик і сам музей досить цікавий, але формат дуже радянський. Цей музей міг би бути набагато цікавішим. Але я всеодно раджу його відвідати.

Є ще один об’єкт, не надто пропіарений, але вартий уваги – неоготичний Костел Серця Ісуса. Наразі, його реставрують і там відбуваються концерти, поетичні вечори, перформанси. В радянські часи тут був архів, що дуже сильно пошкодило цю чудову будівлю.

І наостанок, розкажу про Аврору. Чого вона так називається, мені довідатись так і не вдалось. Цього місця немає в путівниках і знайти його важко. Одним словом, по два боки кар’єру відкривається чудовий вид місто. Дістатись туди можна стежкою від вулиці Української або від Узбецької. Коли буду знову в Чернівцях, то сфотографую маршрут. Там відкривається чудовий вид на місто і захід сонця.

Копия IMG_4173 — Церква з “ламаними” куполами

Копия IMG_8661 — Найюлюбленіше місце для теплого вечора

Відправляйтесь в Чернівці, там затишно, цікаво і туристів там ще не так багато, як могло би бути. Там можна лишитись на самоті із собою, історією, поезію та архітектурою. Про Чернівці я можу писати багато, ще напишу Вам про німецьких поетів міста, турецьку площу та єврейське кладовище. А поки піду пити каву на своєму львіському балконі. Сумую за Чернівцями.

Про те, де в Чернівцях випити кави і почитати книги, читайте ТУТ

І трохи іншого тут:

Район Калічанка в Чернівцях

Вулиця Сагайдачного в Чернівцях

Один день в Івано – Франківську

Де взяти гроші на подорожі?

Львів новорічний

У цього посту немає ідеї розказати Вам про якісь конкретні місця. Тут не буде адрес, цифр і фактів. Просто хочеться передати Вам атмосферу новорічного Львова і мої враження після двох місяців життя тут. Я дуже не люблю зиму, холод і купу одягу. Не люблю новорічні свята, вже навіть не пам’ятаю чому. Мабуть завжди чекала чудо, яке не ставалось. Але живучи у Львові, я все прихильніше ставлюсь і до зими і до Нового Року. Бо за вітринами численних кафе, ресторанів і кнайп постійно сидять люди. Хтось із них щасливий, сумний чи самотній. Але у Львові можна зустріти вуличних музикантів о сьомій ранку, пити вино в понеділок в першій половині дня. Бути тим, ким ти є.

%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f-img_0835 — Затишні провулки

На початку осені я часто бувала у Львові і навіть написала пост 7 речей, які варто зробити у Львові, але тепер розумію, що він був дуже поверховий. Львів – це щось більше, ніж місто. Це – настрій, стиль життя, характер. Тому я так і не змогла нічого написати про нього після переїзду. Я вже не могла говорити про місто, як туристка. Але і не могла відчути його повністю як жителька. Для туриста грають виставу на площах і в закладах. Ходять гігантські новорічні ведмеді і інші святкові герої.

%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f-img_0836 — Святковий ведмідь

А коли ти живеш тут, то місто відкриває свою іншу сторону. Тут життєво необхідна самотність, музика у навушниках. Цьому місту пасує дощ, похмурість і сніг. Саме тому йому дуже пасує вино та кава.

З наближенням свят все навколо стає магічним, всюди пахне глінтейном, грають вуличні музиканти. Кожний заклад прикращений вінками і ялинками. В повітрі багато свята, добра, любові.

%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f-img_0844 — Прикраси перед закладом

А згодом виходить сонце і ти починаєш вірити в чудо. Зрештою, рік ще не закінчився і ми можемо встигнути щось виправити. Комусь подзвонити і сказати, що любимо. Вибачитись за щось і навпаки комусь пробачити. Ми ще встигаємо купити подарунки кращим людям і запросити на каву.

Залишайтесь у Львові на довше. Говоріть коханим, що любите. Цінуйте, що маєте і мрійте. Подорожуйте, смачно їжте, пийте вино. Живіть, поки можете. Ніколи не буде ідеальних обставин. Всіх з Новим Роком і дякую, що читаєте мій блог!

Далі читайте:

Сумую за Сумами

Гоа. Рецепт щастя та гармонії

Як здійснити свої мрії і почати подорожувати?

Топ 10 міст за версією vombatravel

Ось він топ-10 міст, які мене вразили, запали в душу або здивували. Я не можу сказати, що міста можна ставити в рейтингу за якимись критеріями, тому просто нехай це буде список, який можна читати без цифр попереду. Одразу скажу, що для мене місто є класним, якщо в ньому поєднується декілька складових: цікава історія, культура, смачна їжа та якась родзинка, щось таке, що є тільки в цьому місті. І так, починаймо:

1.Стамбул, Туреччина

Я люблю Стамбул

Топ 5 місць в Стамбулі

В Стамбулі Ви знайдете все: давня історію та культура, азійські страви і європейський сервіс. Дискотеки та музеї сучасного мистецтва. Просто обожнюю це місто. Родзинкою для мене є смажена в скумбрія, яку тільки-но виловили з Босфору. Чесно, воно того варте. Мені ця риба періодично сниться (я не жартую).

2.Сараєво, Боснія і Герцеговина

Місто чимось схоже на Стамбул, але з своїм шармом вузеньких вуличок, базарчиків та маленьків барів. Мені запам’ятався традиційний чай на пагорбі з панорамним видом, про цей чай читайте тут:

5 речей, які варто зробити в Сараєво

3. Луксор, Єгипет

Про Один день в Луксорі Ви вже мали змогу прочитати. В Єгипті можна не тільки лежати біля басейну і пити коктейлі, але й відкривати для себе загадки фараонів, і гуляти містом живих і мертвих. Для цього Луксор якнайбільше підходить. Мені в Луксорі запам’ятався ранковий Ніл з видом на місто мертвих.

4. Варанасі, Індія.

Цим містом я марила багато років, чому воно дійсно заворожує, читайте тут: Один день в Варанасі біля річки Ганг. Тут найбільше заворожують люди, які дійсно вірять у священність Гангу. Атмосфера навколо річки просто магічна, містична і незвичайна. Я ніколи такого раніше не відчувала.

5. Тбілісі, Грузія

Що подивитись в Тбілісі за один день я вже писала. В Тблісі мені сподобалось гармонічне поєднання старовинної артітектури і сучасних будівель. Вперше я відчула гармонію і щастя від такого поєдання архітектури. Ще тут є вино, прекрасні люди і дихання гір.

6. Мостар, Боснія і Герцеговина

Якщо Ви любите маленькі міста, величезні холодні ріки і смачну кухню, то Вам сюди. Один день в Мостарі мені запам’ятався дуже сильно. Родзинкою міста для мене є хлопці, які стрибають з висоти 9 поверхового будинку з моста. Це давня традиція і вона вражає (хоч і лякає).

7. Гамбург, Німеччина

Свіже повітря, запах риби, величні собори, багато велосипедів та офісів. Гамбург по-своєму дуже атмосферний і про нього залишаються тільки хороші спогади. Можна зустріти багато сучасного мистецтва або закладів з інтернаціональною кухнею. Особливість: надзвичайний вид на місто з оглядового майданчика Собору Святого Михаїла. Більше про місто читайте тут: Гамбург: загальні враження

8. Дхарамсала, Індія

Дхарамсала або новий дім Далай-лами

Місто в Індії, де живуть переселенці з анексованого Тибету. Атмосфера тут просто космічна: над головою нависають Гімалаї, пахне тибетською їжею, численні храми переповені монахами. Тут час зупиняється і ти стаєш трохи іншим. Крім того, тут багато всього відбувається: лекції Далай-лами, курси йоги, вечірки з психотропними грибами (для любителів). Місто магічне і варте уваги, родзинкою є те, що тут повністю відтворена культура і стиль життя корінних тибетців, немає нічого, що нагадувало б тобі про Індію.

9. Одеса, Україна

Про Одесу можна багато говорити, але тут є все: культура, смачна їжа, багато історій та легенд. Тут багато всього відбувається, можна потрапити на виставку східного мистецтва, пляжні вечірки або концерт під вікритим небом. В Одесі красиво, затишно та цікаво. Осбливість : атмосферні дворики.Особливо мені подобається Одеса поза сезоном, про це читайте тут: Одеса без моря

10. Львів (Україна)

І наостанок, Львів. Кава, вуличні музиканти, вічний настій свята, дощова погода і затишні заклади, все це робить місто неповторним. Про Львів Ви і самі все знаєте. Для мене особливістю міста є книги, вони є в кав’ярнях і стали частиною міста. Мабуть тому, що кожен рік всі книги України зустрічаються на “Книжковому Форумі”. Як провести незабутній день у Львові, читайте тут: 7 речей, які варто зробити у Львові

%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b8%d1%8f-img_1775 — Вид з Ратуші, Львів

Такий от необ’єктивний список міст, які запали мені в душу. А які міста любите Ви?

Бобруйськ – Мінськ – Мир

Замки Львівщини

Один день в Каїрі

Гоа. Рецепт щастя та гармонії

	Vombatravel –… до Умань – місто, де тебе ч…
	Львів. Де побувати з… до 10 причин відвідати Боснію і…
	Один день в Києві. П… до Один день в Варанасі біля річк…
	Один день в Києві. П… до Один день в Бремені
	Один день в Києві. П… до Один день в Каїрі